Stand-alone чи блоґохостинґ?
Сьогодні ми нарешті знов повертаємось в ефір - і чудовим приводом для цього стала "холіварна" публікація автора блоґу "Українська блогосфера" Ярослава "Як визначити, що вам потрібен саме автономний блог, а не блог на безкоштовному сервісі (хостингу)"перейти. З одного боку, стаття здається нейтральною - вказано як переваги, так і недоліки обох варіантів розміщення блоґу, з іншого ж - вказані в ній опорні аргументи є вельми суперечливими і аж ніяк не однозначними. Вітаємо у нашій новій рубриці - Розбір польотів!
Для повноти рев'ю ми розглянемо не лише саму статтю Ярослава, проте й цитати, на які він посилається у ній (слід уточнити, цитати належать саме їх авторам, тому їх ми проаналізуємо лише для більшої точності).
Everybody Lies
А ось як пише про автономні блоги VS блоги на сервісах Тарас: „Якщо ви вагаєтесь, яким повинен бути блог, тоді слід вирішити для себе таке питання: я хочу, щоб в мене був гарний домен і він прекрасно виглядав на візитівці, чи я хочу, щоб мої записи коментували сотні людей…”
Навіть непрофесійні блоґери-початківці можуть з легкістю знайти вади подібного висловлювання. Понад рік тому ми проводили огляд кількох найпопулярніших блоґохостингів - і в двох з трьох розглянутих нами сервісів ви можете використати свій власний домен, придбаний через стороннього реєстратора. А досвідчені користувачі Blogger'а не забудуть уточнити ще й той факт, що на цьому блоґохостинґу вельми рідко можна зустріти таке явище як "коментували сотні людей"...
Мета і тільки?
Чого хоче досягнути автор, пишучи в блог: тільки поділитися своїми думками з друзями, чи донести свої ідеї до більш широкої аудиторії, чи просунути певний сервіс або продукт, а можливо – заробити гроші безпосередньо на блозі?
Черговий влучний фрагмент для нашого розбору польотів. Звісно, формулювання досить продумане і напрочуд політкоректне (Ярослав неодноразово писав про методі підготовки статей, тож це не дивно), проте такі слова як "більш широкої" та "безпосередньо на блозі" наводять на думку про недостатньо нейтральну точку зору автора. Втім, наразі це лише припущення, чи не так?
Системні вимоги
Комбінація потреб та можливостей автора дає найбільш об’єктивну оцінку того, чи дійсно йому необхідний автономний блог, чи можна буде обійтися блогохостингом. Що вищі потреби (очікування) автора і що більші можливості інвестицій часу та ресурсів у ведення блога – то доречнішим буде вибір саме автономного блога.Якщо ж вимоги автора до блога не надто високі, та й часу на його ведення він готовий витрачати не більше кількох годин на тиждень – тоді є сенс задуматися про вибір блога на безкоштовному сервісі.
Чи все так просто?.. Не факт!
Чи потребує ведення повноцінного потужного самостійного ресурсу значних інвестицій часу? Так, потребує. Проте, чи є це необхідною умовою? Аж ніяк. Чимало блоґів на WordPress (у цій статті за невідомих причин описано лише роботу з ним, що досить традиційно для Ярослава, проте недоцільно для статті згідно вищенаведеного твердження - адже людина, що має можливість інвестувати час та ресурси, цілком може приділити кілька годин свого часу на тестування різних двигунців для блоґів і - цілком можливо - дійти висновку, що інший продукт підходить їй більше) працюють без жодних додаткових плагінів, з базовим стилем і... і, власне, нічого - нікого це насправді не турбує. Oops?
Майже висновок
Хоча у Ярослава нижченаведений матеріал йде вже після заключного підзаголовку, доречність настільки раннього кінця лишається відкритим питанням.
Основна ідея цієї статті полягає в тому, що автономні блоги завжди мають більший діапазон можливостей, ніж будь-які блогохостинги.
Нажаль, це так. Нажаль - не тому, що блогохостинги так вже обмежені у функціоналі... аж ніяк! Жаль, бо чимало блоґерів просто зациклені на можливостях - а читачі місяцями чекають на... ні, не можливість - усього лише цікаву статтю. Насправді, до речі, переважна кількість лідируючих блоґохостинґів (зокрема, ті, що вказані у нашому старому огляді) вже давно мають таку ж тенденцію, як і професійні пакети програмного забезпечення на зразок Microsoft Office, а саме - 95% користувачів використовують не більше 5% надаваних можливостей. Еге ж, саме тих, яких так "не вистачає" фанатам stand-alone.
Вже майже висновок
Ярослав обрав для себе автономний блоґ (ще одне формулювання на заміну stand-alone) через певний перелік, вказаних ним пунктів:
він належить мені, а не блогосервісу;
В більшості випадків, блоґохостинґи в умовах використання досить чітко вказують на те, що надають лише послугу розміщення блоґу - себто, є лише оператором - посередником між вами та читачами - і жодним чином не претендують на володіння вашими матеріалами. Все геть не так страшно!
ніхто не має права і ніколи не буде вибирати, що мені можна тут публікувати, а що – ні, тоді як блогосервіси часто встановлюють обмеження (згадати той же ЖЖ);
Власне, тут питання ще простіше. Про підконтрольність конкретних сервісів певним політично залежним структурам ми у цій статті не міркуватимемо - це виходить за її рамки. Інші тематичні обмеження?.. Звучить логічно. Насправді - неймовірно далеко від реальності. На тому ж Blogger (і, в меншій кількості, на WordPress.com) можна зустріти все - від політичних оглядів і до (як не дивно) порнографії. І ні, це геть не помилка - і навіть не "недогляд" адміністрації цих сервісів - це своєрідна позиція їх власників стосовно свободи слова. І якщо вже говорити серйозно - якщо ви плануєте публікувати матеріали, публікація яких не дозволена на Blogger.com - ймовірність того, що вас заблокує ваш же хостер (якому ви, нагадаю, на відміну від блоґохостинґів, платите за надання послуг, живими грошима) перевищує 100% - терпимість українських хостерів і поруч не стояла з такою в модераторів Blogger та деяких інших блоґохостинґів.
я можу налаштувати блог як завгодно, включаючи абсолютно унікальний дизайн, тоді як всі блоги на блогосервісах схожі одне на одного як дві краплі води (навіть якщо блогери використовують різноманітні „скіни”);
Так вже склалося, що на багатьох блоґохостинґах для налаштування дизайну вашого блоґу вам нададуть певну кількість попередньо заданих шаблонів та, інколи, можливість редагування CSS (подекуди, за додаткову платню - як на WordPress.com). І, що цікаво, за допомогою CSS - якомога новішої версії - можна кардинально змінити будь-який дизайн, майже до невпізнанності. Не віриться?.. Що ж, тоді ваші навички з веб-дизайну ще не досягли потрібного рівня. І, як не дивно, створити без них добрий дизайн для stand-alone вам буде аж ніяк не простіше... навіть навпаки - але це вже тема для геть іншої статті.
я маю повну свободу монетизації і весь прибуток з реклами на блозі йде мені в кишеню (а не в кишеню власника блогохостингу);
Очко на користь Ярослава. Теж неоднозначне твердження, але в цілому - досить влучне. Більшість блоґохостинґів існують за рахунок реклами (власне, підтримка працездатності такого ресурсу потребує чималих ресурсів, а безкоштовне надання послуг просто змушує шукати альтернативних способів компенсації витрат). Проте, слід зазначити - з чим навряд посперечається і сам Ярослав - більшість блоґерів у СНД заробляють на публікації постових лінків, а не контекстної реклами, як це роблять власники блоґохостинґів. А отже?.. Ви цілком можете заробляти чималі суми в тому числі і на service-hosted блоґах.
вага посилань з автономного блога куди потужніша, ніж вага посилань зі сторінок блогохостинга, що може стати в нагоді, якщо я раптом вирішу просувати продукти чи послуги на блозі;
І вже в наступному пункті свого списку Ярослав несподівано спотикається і виходить з бою з поразкою. Майже будь-яка людина з певним рівнем досвіду у SEO підтвердить - для Google розміщення ресурсу не є принциповим (хоча, нерідко надається перевага ресурсам розміщеним на сервісах), а для Яндекс - сторінки на LiveJournal та подібних сервісах значно(!) цінніші за self-hosted ресурси. Може здатись дивним, але така вже логіка їх алгоритмів. Централізоване розміщення дає певну перевагу у авторитетності ресурса для пошуковиків, що не раз допоможе вам у його просуванні...
коли я видаляю щось з блога – воно видаляється, а не залишається на резервних сереверах, як це роблять, скажімо у Facebook;
Ще одне цілком хибне твердження. Більшість хостерів цілком прозоро згадують у хар-ках своїх тарифних планів про щоденне резервне копіювання на зовнішні сервери із збереженням певного числа останніх копій. Що це означає?.. Точно! Видалений вами матеріал, за його наявності на момент останнього резервного копіювання на блозі, обов'язково опиниться у складі збережених резервних копій. Oops...
автономний блог можна продати, як бізнес
З цим складно посперечатись, знайти покупця на ваш self-hosted ресурс, зазвичай, простіше. Втім, кількість бажаючих придбати ресурси на, скажімо, uCoz змушує задуматись про те, чи насправді так проблематично продати ресурс на блоґохостинґу? Принаймні, слід зазначити, прецедентів, коли адміністрація блоґохостинґу воювала з користувачами, що вирішували продати свої ресурси, не було.
Le Roi Est Mort, Vive Le Roi!
Цілком ймовірно, що вам здалось, ніби ця стаття написана кимось, хто просто переляканий від одного лише уявлення про перспективу отримати більше конкурентів на поприщі stand-alone... Втім, це не зовсім так. Інколи, перш ніж писати огляд з певного питання, слід якомога ретельніше його дослідити, а не відштовхуватись лише від ваших власних уявлень з певного приводу. Автор цього матеріалу не лише користувався різними блоґохостинґами, проте мав й досвід підтримки одного з таких ресурсів та його адміністрування, що дає певну перевагу у доступі до інформації з цього приводу. Насправді професійно створений блоґохостинґ економить ваш час як при створенні блоґу, так і при його налаштуванні та навіть використанні. Тисячі користувачів є чудовою мотивацією для команд, що підтримують роботу таких сервісів, до якомога глибшої їх оптимізації та поліпшення - те, для чого користувачам stand-alone WordPress довелось би використати з десяток плагінів (нерідко - написаних геть не оптимально і маючих певні побічні ефекти) і... геть не обов'язково досягти результату. Втім, поволі ми наблизились до протистояння професійних розробників та програмістів-початківців - а це вже геть інший холівар...

Коментарі (1):
Повчально, але занадто багато інформації, як для мене на один раз!!